Вірш про людяність, про цінності українською мовою! Вірш про солдатів, що на війні до сліз

Вірш про людяність, про цінності українською мовою! Вірш про солдатів, що на війні до сліз
Мораль вірша дуже проста, і кожен буде трактувати його по-своєму! По мірі свого виховання, своїх людських цінностей і т. п. Тому люди завжди, в будь-якій ситуації залишайтесь людьми – це наше покликання! Будьте добрішими, і люди навколо почнуть змінюватись, бо все починається з нас!
Вірш про людяність, про цінності українською мовою! Вірш про солдатів, що на війні до сліз
Приймав у небі Бог людину,
Що мала скарби на землі..
Будинок, бізнес і машину..
Та й гроші добрі, немалі..
Прийшов до Бога,
Гоноровий,
Трясе багатим гаманцем!
-Я, Боже, рай, купить готовий!
Із перекошеним лицем..
Я куплю Ангелів у небі,
Щоби співали лиш мені..
Та що захочу, по потребі,
Все приносили, із землі!
Я куплю сонце, вітер, зорі,
Для мене не існує меж!
Степи, ліси, велике море,
І соловейків куплю теж!
І перепродам.. потім людям..
За гроші буду видавать..
Схилився Бог.. в тяжкій зажурі,
І став рахунки виставлять..
-За тих дітей, що обікрав ти!
Без ліків.. забирав життя!
І ти програв, ганебно в карти!
А помирало десь дитя!
-За тих, кого дурив ти підло,
І обдирав, як тільки міг!
Що за лайно те паперове,
Тобі вклонялися до ніг!
-За хлопців, що тримають небо!
Без рук, без ніг.. і без життя!
Кому підтримки було треба!
Бо ж рятували “короля”!
За всіх, що скривдив ти до болю!
Порахував на папірцях!
Я розберуся, ТУТ, з тобою!
Хай замордує тебе страх!
Купити небо?? Ти, людино??
Нікчемний блазень і тупий!
Ти в вічнім пеклі, в мене згинеш!
І з дідьком станеш ти у стрій!
Розсердив Бога.. Ох нікчема!
Трусився бідний, як той кіт!
Вже зрозумів, що тут не в темі..
І почалапав у свій світ!
А Бог пішов.. до свого Раю..
Там хлопець, із війни прийшов!
Медалі важко, протирає!
І просить в Господа, ЛЮБОВ!
Щоб огорнув любов’ю, маму.
Що сиротою залишив..
Не полагодив стару браму,
І вишню він не посадив..
Не одягнув, сорочку чисту,
Він просить в небі каяття..
І не зберіг.. хоч він старався..
Від Бога даного.. життя!
І Господь плакав..
Світе милий…
Хіба такого я чекав???
Що ж ви, жорстокі, наробили?!
І міцно воїна, обняв..
Мораль одна-опам’ятайтесь!
Ніщо не вічне, на землі!!
І хлопців, люди, поважайте!
Що, там.. вмирають, на війні!!
Світлана Дубницька/ автор статті
Подобається? Вітправ:
Сайт привітань. Побажання на день народження й свята у поезії і прозі