Зміст
Вірш про захисника України
Він дивився, як сідало сонце..
Берці страшно надавили ноги..
Він згадав матусине віконце..
І згадав, всі пройдені дороги..
Він рубці ховав помежи серце..
там кололо, майже щогодини..
Йшов помитись.. вранці до озерця…
там де все ще була.. УКРАЇНА.
Що він думав? Змучений і сивий..
Певне просто виспатись доволі..
Думав.. чи пшеницю змолотили?
Чи співають жайворонки в полі?
Чи приїде він зерно збирати?!
І побачить знов свою родину?!
І чи вийде мати, зустрічати?
Чи зустріне знову -УКРАЇНА…
І сідало, над Донецьком сонце..
Синє небо відбивало очі!
Дуже сильно.. натиснули берці..
Як же я додому, мамо, хочу…
Вірш про незалежність
Встань,Василю,
Подивися…
За решіткою земля
І гвалтують.. і вбивають
Свою думку.. своє Я.
Та за сотні років знову..
Як мордовські табори..
Заборонені катами..
Поміж рідними людьми
І за прапор руки ломлять..
І за тризуб.. і за честь..
І чужинців славословлять..
Отакий важкий наш хрест..
І колючим дротом, душу
вивертають і плюють..
Тобі зошити палили..
Тут без гаслів закують..
Та бичують рідну мову..
землі наші продали
Точно мавпи серед мавпів
Розіпнули.. прокляли
І коли немає ради..
Встаньте всі.. хто має Я
І звучать слова пророчі..
Диктатура-сила зла..
Ти пиши.. Василю в небі
Пробивай собі броню
ЗАБОРОНЕНИЙ КАТАМИ
Хай читають хоч в раю…
Вірш про солдата
-І Бог зітре кожну
сльозу..
Не буде смерті..
Ані крику..
-І не болітиме тебе..
Шептав священник,
Чоловіку…
Солдати несли..
Люд ішов..
Та діти, квітами кидали..
Він уночі десь відійшов..
Тихенько..
Навіть і не знали..
Лиш молоденька медсестра,
Від втоми скинула
Хустину..
-Вже буде легше..
Ти пробач..
І не болітиме так
спина…
І відвернулась.. не могла,
Хоч вже п’ять років,
Там працює..
А в хлопця.. посмішка
Ясна..
Він не говорить.. але
чує..
Чомусь в оцей останній
день..
Мовчав.. і тільки посміхався..
Погладив прапор..
Ордени…
То він із Богом, зустрічався,
А люди йшли..
І падав дощ..
Старий священник..
Не мав сили..
Вони ж не хлопця..
А себе..
Шматочок серця,
Хоронили..
Воєнні залпом,
В небеса..
І Вічна пам’ять
Заспівали..
А дощ все лив,
Як із відра..
Солдата – небо,
Зустрічало..
